Бджільництво - словник-довідник

ВОСКОВІ ЗАЛОЗИ БДЖОЛИ — являють собою групи видозмінених гіподермальних клітинок, які виділяють віск. Бджоли починають виділяти віск із 12-18-денного віку. У цей період у них найактивніше працюють В. залози. Навесні й улітку восковидільні здатності бджіл проявляються сильніше, восени ж (навіть у молодих особин) вони згасають. В. з. у маток і трутнів відсутні.

Черевні етерніти (півкільця) мають довгі задні частини, які значно перекривають етерніт наступного сегмента. Передні чотири етерніти являють собою два великі блискучі овали (дзеркальця), розділені вузькою й темнішою середньою смужкою; випукла частина густо опушена. Зсередини ці частини етернітів укриті В. з., які являють собою спеціалізовані ділянки епідерми боків тулуба, які у восковидільний період життя бджоли сильно товщають і набувають залозистої структури. Віск виділяється в рідкому вигляді через дзеркальця, твердішає крупицями у воскових кишеньках, розташованих між дзеркальцями й прикритими частинами попереднього стерніта. У період, коли восковидільна здатність бджоли значно скорочується, а потім повністю припиняються, залози дегенерують і перетворюються на рівний шар клітин. Але при необхідності В. з. можуть розвиватися вдруге й виділяти віск. При повторному розвитку В. з. організм бджоли швидко старіє, вона погано переносить зимівлю.