Бджільництво - словник-довідник

КОРПУС ВУЛИКА — внутрішньовуликова частина, у яку вставляються гніздові рамки. У вулику може бути 1 К., 2 або кілька.

К. в. роблять одностінним або двостінним із розташованим в утвореному просторі утеплювальним матеріалом. Утеплюють стінки в окремих конструкціях 12-рамкових вуликів, у 14-рамкових і вуликах-лежаках. Утеплюють вулики частіше з двох боків — передню й задню стінки, рідше — з усіх боків. У лежаках дно, як правило, робиться нероз'ємним, у стоячих його роблять знімним, що дозволяє працювати з цілими годівницями.

Часто передню й задню стінки вулика роблять товстішими (35-40 мм), ніж бічні та днища (25-30 мм). Вертикальні корпуси зазвичай роблять із деревини завтовшки 20-35 мм. Виготовляючи К. в. з дощок, тонших за 35 мм, його оббивають плінтусами, а для додаткового утеплення використовують кожухи.

Верхні льотки роблять у вигляді прорізів 100 х 10 мм, нижні — 250 х 12 мм. Обидва нижні льотки можна зробити в передній стінці, але можна розмістити їх по одному — у передній і задній стінках. У К. в., розрахованих на теплий замет, нижні льотки роблять завбільшки 100 х 12 мм.

Біля льотків пристосовують прилітні дошки. Вулики накривають дахом. Дах може бути цільним або складатися з декількох щільно підігнаних дощок (у лежаках і двокорпусних вуликах).





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 19/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.