Бджільництво - словник-довідник

НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН — кількість нектару, виділювана рослиною за час її цвітіння.

Н. р. залежить від біологічних особливостей рослин, кліматичних і погодних умов, якості ґрунту й агротехніки оброблення. Найсприятливіша температура повітря для виділення нектару 20-30 °С. Підвищення або зниження навколишньої температури знижує виділення нектару. У посушливі роки Н. р. особливо мізерна, тому що відсутність вологи придушує всі фізіологічні процеси. При температурі повітря 10-12 °С або вище ніж 38 °С нектаровиділення припиняється зовсім. Найсприятливіша вологість повітря — 60-80 %, але при підвищеній вологості в нектарі знижується кількість цукрів, що позначається на якості меду. Дуже важливою є також вологість ґрунту, що повинна бути в межах 50-60 %. Рослини, що ростуть у сухому ґрунті, нектару не виділяють. На Н. р. впливає також освітленість сонячними променями. Більший збір нектару забезпечує широкорядний посів медоносів. Підвищують відсоток Н. р. родючість ґрунту й внесення добрив.

За кількістю виділеного нектару рослини значно відрізняються одна від одної. Наприклад, у сприятливі роки акація виділяє з 1 га близько 1 т нектару, а яблуня — 20 кг.

Щоб визначити нектаропродуктивність якої-небудь рослини, необхідно знати: яку кількість нектару виділяє одна квітка за добу, можливу кількість квіток на 1 га та тривалість цвітіння однієї квітки. Маючи ці дані, можна обчислити Н. р.

Найбільш нектаропродуктивними вважаються акація біла — 1000 кг нектару з 1 га, шавлія кільчаста — 650 кг; буркун білий, еспарцет і зніт — до 600 кг, фацелія й коріандр — по 500 кг, синець — до 400 кг, люцерна посівна (з поливанням) — 380 кг (без поливання — 24 кг), акація жовта — до 300 кг, змієголовник — 280 кг.