Бджільництво - словник-довідник
СТАМЕСКА БДЖІЛЬНИЦЬКА — один з основних інструментів, яким постійно користується бджоляр. Призначена для очищення брусків рамок від прополісу, наростів воску та плям проносу, з її допомогою під час огляду сім'ї розсовують рамки у вулику, скоблять і чистять стінки, стелини вулика, його розділювальну дошку, фальци, дно. С. б. відокремлюють верхній корпус вулика від нижнього, а магазинну надставку — від корпуса.
С. б. бувають звичайні з накладками СП й універсальні. Звичайна стамеска має лезо й дерев'яні накладки, скріплені між собою. Довжина С. б. — 200 мм, ширина — 45 мм, висота — 26 мм, товщина леза — 2,5 мм, ширина ріжучих крайок — 45 мм; ширина передньої частини — 24 мм. Кут, під яким загнута передня частина, — 85°, маса — 160 г.
Універсальна С. б. оснащена пилкою, за допомогою якої виконують ряд різноманітних робіт. Отвори на лезі дозволяють висмикувати цвяхи. Її розміри: ширина леза — 55 мм, при розкладеній пилці — 252 мм, при складеній — 180 мм.
Лезо звичайної С. б. заточують, причому загнутий її кінець заточують тільки із зовнішнього боку.
При зніманні корпусів прямий кінець С. п. закладають у щілину між ними й діють як важелем, піднімаючи корпус або магазин. Так само відокремлюють корпус від дна. Щоб дістати з вулика запрополісовану бджолами рамку, її відокремлюють від фальців за допомогою С. б. Для цього один кінець закладають у вуличку між рамками, а інший піддягають як важелем, і відокремлюють рамку загнутим кінцем спочатку з одного, а потім з іншого боку. Рамку піднімають на 2-3 см, щоб можна було взяти її пальцями. За допомогою С. б. знімають дахи вуликів, стелини, полотнинки, виймають вставні дошки й діафрагми тощо.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 19/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.