АСТРОНОМІЯ - М. В. Головко 2018

Частина 1. Космографія

§ 1. ЩО ТАКЕ АСТРОНОМІЯ І НАВІЩО ВОНА ПОТРІБНА?

Людство спостерігає зоряне небо з давніх-давен, адже на Землі для цього є важлива умова — ясне безхмарне небо. Спостерігати зоряне небо змушували людину життєві потреби, а також відома кожному з нас людська допитливість. Нового сенсу набула потреба спостерігати зоряне небо та його об'єкти після того, як людина пов'язала небесні події з обставинами свого життя. Коли зрозуміла, що вона не просто живе у світі, а є його частиною.

Знання про довкілля, а також вигадані факти про природу й людину, наші пращури поєднали у перші моделі світу — міфи. Дуже тривалий час міфи були для людини картиною світу, в якій вона знайшла своє місце. Але, врешті-решт, завдяки людській діяльності, накопичилося стільки знань, що це привело до зародження перших наук.

1. Астрономія — одна з найдавніших наук. Вибиті на камені зображення яскравих зір та їх груп, зарубки на бивні мамонта для відліку часу за фазами Місяця, спеціальні майданчики для спостережень за небесними світилами (перші обсерваторії) є свідченнями давнього інтересу людини до зоряного неба.

Рис. 1.1. Матеріальні пам'ятки — свідчення давнього інтересу людини до зоряного неба.

Було щонайменше дві причини, які зумовили появу і стимулювали розвиток астрономії. Перша — практична потреба в орієнтуванні на місцевості (у просторі) і визначенні часу доби. Пізніше, із запровадженням тваринництва і хліборобства, нагальними стали календарі, що дозволяли визначати найсприятливіші періоди року для виконання певних робіт. Ці життєво важливі завдання з визначення свого місця у просторі й часі, людина вирішувала, спостерігаючи небесні світила. Друга причина — прагнення людини проникнути в таємниці світобудови, зрозуміти свою залежність від космічних обставин і своє місце у Всесвіті.

Пізніше, після появи держав, результати спостережень небесних світил стали використовувати для вирішення окремих питань державного управління (наприклад, укладання календаря). У Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Китаї, Індії астрономів зобов'язували регулярно спостерігати зоряне небо та передбачати небесні явища.

Найперші астрономічні знання — не та ще астрономія, як ми її розуміємо нині. Ці знання були лише засобом для задоволення потреб господарського життя. Сума накопичених результатів астрономічних спостережень не є наукою, а лише її фундаментом. Наука виникла лише тоді, коли людина навчилася оперувати ідеальними образами об'єктів зовнішнього світу, тобто опанувала новий тип мислення і новий тип знання. Такого рівня абстрагування не мали цивілізації стародавнього Сходу та Америки. Його досягли у Стародавній Греції в VI—V ст. до н.е.

Отже, астрономія (від грецьких слів: «астрон» — «зоря», «номос» — «закон») — наука про небесні тіла, про закони їхнього руху, будови і розвитку, а також про будову й розвиток Всесвіту в цілому.

Ентоні Паннекук, автор книжки «A History of Astronomy» (1961), зауважив: «Історія астрономії збігається з процесом розвитку людства від самого початку цивілізації і відноситься головно до того часу, коли суспільство й особистість, праця і обряд, наука і релігія були ще єдиним нероздільним цілим. Протягом усіх цих століть вчення про зорі було суттєвою частиною філософсько-релігійного світогляду, що був відображенням суспільного життя. Якщо сучасний фізик озирнеться на своїх попередників, що стоять першими біля підвалин будівлі науки, він знайде таких же людей, як і він сам, з аналогічними уявленнями про експеримент і теорію, про причину і наслідок; [щоправда, це були перші, складніші шукання]. Якщо ж астроном подивиться назад, на своїх попередників, він виявить вавилонських жерців та ворожбитів, грецьких філософів, мусульманських володарів, середньовічних ченців, дворян і духовних осіб епохи Відродження і далі, аж доки в особі вчених XVII і XVIII ст. не зустріне своїх колег по професії. Для всіх них астрономія була не обмеженою галуззю науки, а вченням про світ, тісно пов'язаним з їхніми думками й почуттями, з усім їх світоглядом у цілому».

2. Значення астрономічних знань для людства. Упродовж усієї історії астрономія сприяє вирішенню практичних потреб людини. На підставі знань, отриманих зі спостережень небесних світил, було розроблено перші календарі й годинники, а також виявлено, наприклад, періодичність сонячних та місячних затемнень. Ці знання — одні з перших, що заклали основу наших уявлень про довкілля.

Вивчення Космосу дозволило зробити багато важливих відкриттів. Наприклад, було виявлено невідомі раніше на Землі стани речовини й нові джерела енергії (зокрема, атомна енергія). Розвиток математики, географії, фізики, хімії, а також інших наук, якщо не прямо, то опосередковано був пов'язаний з успіхами й запитами астрономії в дослідженні небесних тіл.

Принцип інерції, відкритий Ґалілео Ґалілеєм, закон всесвітнього тяжіння Ісаака Ньютона й загальна теорія відносності Альберта Айнштайна — усі ці відкриття були зроблені на підставі астрономічних даних. Легенда про яблуко, що впало на голову І. Ньютону й підштовхнуло його до виявлення закону всесвітнього тяжіння, красива. Але геніальній здогадці науковця передував ретельний аналіз руху Місяця навколо Землі.

А. Айнштайн вважав, що інтелектуальні здобутки, без яких розвиток сучасної техніки неможливий, отримані, головно, завдяки спостереженням зоряного неба. Отже, уявлення про те, що астрономія — відірвана від життя абстрактна наука яка лише задовольняє людську допитливість щодо природи небесних тіл, є хибним.

Нині дослідження Всесвіту належать до магістрального напрямку науково-технічного прогресу, а їх значимість для людства в цілому неухильно зростає. Завдяки астрономії, Всесвіт став тепер для дослідників фактично величезною науковою лабораторією, в якій відбувається пошук технічних і технологічних рішень на благо людини.

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

• Поміркуйте, які знання про Космос мало б людство, якби мешкало на планеті, де небо завжди суцільно вкрите хмарами? Підготуйте на цю тему усну доповідь.

ВИСНОВКИ

Астрономія - наука про небесні тіла, про закони їхнього руху, будови й розвитку, а також про будову й розвиток Всесвіту в цілому. Хоча перші астрономічні знання людина здобула й використала для практичних і духовних потреб дуже давно, астрономія як наука зародилася в Стародавній Греції в VI - V ст. до н. е.