Довідник з біології

РОСЛИНИ

НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ

ЦАРСТВО РОСЛИНИ

ПІДЦАРСТВО ВИЩІ РОСЛИНИ

ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ

Хвощеподібні (Equisetophyta) — нечисленна група рослин, налічує близько 30 видів. Набагато ширше вони були репрезентовані в пізньому девонському і кам'яновугільному періодах, де їх трав'янисті й особливо деревоподібні форми переважали в лісах разом із давніми плаунами та папоротями. Деревоподібні форми хвощеподібних вимерли в кінці карбону — початку пермського періодів.

У даний час хвощі представлені багаторічними трав'янистими рослинами з добре розвинутим підземним стеблом — кореневищем (див. рис. 19, А). Від кореневища відходить додаткове коріння. Надземна частина стебла видів, що мешкають у помірній зоні, сягає 0,5—1,0 м., у тропічних видів стебла звичайно довші.

Для хвощеподібних характерна особлива будова пагонів, що відрізняє їх від решти вищих спорових рослин. Їх пагони складаються з члеників (міжвузлів) і вузлів з кільчасто-розміщеним листям. Листя являє собою дуже змінені бічні гілочки.

Інша особливість хвощів — накопичення кремнезему в стінах клітин всієї рослини, а також на поверхні клітин епідерми, що створює міцний шар з дрібними горбиками. Зовні шар кремнезему покритий кутикулою (від лат. cuticula — шкірка) з восковим нальотом. Кремнезем відіграє і механічну, і захисну роль: хвощі практично не ушкоджуються молюсками й комахами, їх уникають хребетні тварини.

Підземне стебло — кореневище — хвощів розташовується на різній глибині. Бувають два типи кореневищ — горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні кореневища товщі, з більш довгими міжвузлами, ніж у вертикальних. На кореневищах утворюються бульби, які є потовщеним і видозміненим міжвузлям гілки. Клітини бульб дуже великі та заповнені крохмальними зернами.

Хвощі досить широко розповсюджені в основному в північній півкулі. Вони поселяються в місцях з достатнім зволоженням.

Весною на кореневищах виростають пагони, на яких розташовуються спороносні колоски. Колоски містять спорангії, в яких шляхом мітозу формуються гаплоїдні спори. Після розкриття спорангія спори висипаються й розносяться вітром на великі відстані. Зі спор розвиваються гаметофіти (заростки) у вигляді пластинок діаметром від декількох міліметрів до 3 см. На нижній стороні гаметофіта виникають безбарвні ризоїди завдовжки до 1 см., за допомогою яких він прикріпляється до ґрунту й всмоктує воду з розчиненими в ній мінеральними солями. У хвощів є три типи гаметофітів: чоловічі, жіночі й обох статей, при цьому жіночі гаметофіти більші за чоловічі.

Запліднення у хвощів здійснюється, як у всіх спорових рослин, у присутності краплиннорідкої вологи на поверхні гаметофіта. Сперматозоїди підпливають до жіночого статевого органу, один із них проникає в нього й зливається з яйцеклітиною. Утворена зигота проростає в спорофіт.

Хвощі добре переносять посуху, лісові пожежі. Восени та взимку служать кормом для оленів і кабанів. Хвощ польовий — лікарська рослина. Види більшості хвощів, особливо хвощ польовий, — бур'яни пасовищ і полів, які важко викоренити.