Біологія - універсальний довідник

ТВАРИНИ

ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТВАРИННИМ СВІТОМ

ЗООЛОГІЯ — НАУКА ПРО ТВАРИН


Зоологія — наука про тварин. Люди здавна використовували тварин у своєму житті. Добуваючи тварин, охороняючи житло від хижаків та отруйних змій тощо, вони набували знань про їхній зовнішній вигляд, місцезнаходження, спосіб життя, поведінку і передавали ці знання з покоління в покоління. З часом з’явилися книги про тварин, виникла наука зоологія (з грец. зоон — тварина і логос — слово, вчення). Її народження відносять до III ст. до н. е. і пов’язують з іменем давньогрецького вченого Арістотеля.

Сучасна зоологія — це ціла система наук про тварин. Одні з них вивчають будову, розвиток тварин, спосіб життя, поширення по Землі; інші — окремі групи тварин, наприклад, тільки риб (іхтіологія) або ж тільки комах (ентомологія). Знання, здобуті зоологічними науками, мають велике значення для здійснення охорони та відновлення чисельності тварин, боротьби зі шкідниками рослин, переносниками та збудниками хвороб людини і тварин тощо.

Класифікація тварин. Усі тварини, як і інші живі організми, за ознаками близько-спорідненості вченими об’єднані у систематичні групи. Найменша з них — вид. Усі зайці-біляки, що живуть у тайзі, змішаних лісах або тундрі, належать до одного виду — Заєць-біляк. Видом в зоології називають сукупність тварин, подібних між собою за усіма істотними ознаками будови і життєдіяльності, поширених у межах певної території і здатних давати плодюче потомство. Кожну тварину з наявними лише їй особливостями будови та поведінки називають особиною. Подібні види об’єднують у роди, роди — в родини, родини — в ряди, ряди — у класи, класи — в типи.

Царство Тварини включає два підцарства: Одноклітинні тварини і Багатоклітинні тварини, в які об’єднані понад 20 типів та кількасот класів.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.