Біологія - універсальний довідник

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ

ТИП ХОРДОВІ

КЛАС ЗЕМНОВОДНІ

Розмноження і розвиток земноводних, їх походження і значення

Час і місце розмноження земноводних. З настанням весни у яєчниках самок розвиваються яйця (ікра), а в сім’яниках самців — сім’яна рідина зі сперматозоїдами. Незабаром на добре прогрітих ділянках водойм самки відкладають дозрілу ікру, а самці випускають на неї сім’яну рідину. Таким чином, запліднення ікринок відбувається у воді. Кожна ікринка земноводних має прозору драглисту оболонку, яка у воді набухає і перешкоджає зближенню ікринок між собою, поліпшуючи доступ до них кисню. Оболонка виконує також роль своєрідної лінзи — фокусуючи сонячні промені на яйце, вона отримує більше тепла. Верхня частина яйця містить чорний пігмент, який поглинає тепло сонячних променів і перешкоджає проникненню ультрафіолетових.

Розвиток земноводних. Розвиток у земноводних — з перетворенням (яйце → личинка → доросла особина). Личинки земноводних (у безхвостих їх називають пуголовками) схожі на риб. У них є зябра, органи бічної лінії, плавець. Скелет повністю хрящовий, є хорда. Серце в них двокамерне, одне коло кровообігу. В міру росту і розвитку в них з’являються кінцівки, розвиваються легені, третя камера серця, друге (мале) коло кровообігу. Після розсмоктування хвоста, зміни форми голови личинки стають схожими на дорослих особин. Від появи личинок з ікри до перетворення їх у дорослих тварин проходить близько 2-3 місяців.

Походження земноводних. Тісний зв’язок з водою, подібність з рибами на ранніх стадіях розвитку свідчать про походження земноводних від давніх риб. На це вказують і знахідки скелетів вимерлих земноводних, подібних до тритонів. Давні земноводні мали значну подібність з рибами, особливо з давніми кистеперими (у тих і інших протягом усього життя зберігалася хорда, у черепі був непарний тім’яний отвір, шкіра мала луски, у скелеті передніх кінцівок були подібні кістки). Давні земноводні приблизно 300 млн. років тому дали початок сучасним групам земноводних.

Значення земноводних полягає в тому, що вони поїдають багатьох шкідливих безхребетних (молюсків, комах та їх личинок), мишей та щурів — переносників збудників захворювань людини. Самі ж земноводні є їжею для багатьох птахів та ссавців. У деяких країнах населення використовує в їжу м’ясо великих жаб та саламандр. Жаби і тритони є об’єктами медико-біологічних досліджень. Земноводні завдають і деякої шкоди: переносять небезпечні захворювання (туляремія), поїдають мальків риб. Окремі види стали нечисленними і в Україні. До Червоної книги України занесено 5 видів земноводних: саламандру плямисту, тритонів карпатського та гірського, ропуху очеретяну, жабу прудку.