Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

Темперамент і характер

Біологічною основою психофізіологічної індивідуальності людини є морфологічні та функціональні характеристики нервової системи. Морфологічно індивідуальність проявляється в неоднаковому ступені розвитку нервових центрів півкуль великого мозку. Функціонально індивідуальність визначається силою, рухливістю і зрівноваженістю нервових процесів і спеціалізацією півкуль головного мозку. Ці характеристики є основою розвитку темпераменту. Класична систематизація темпераментів Гіппократа не втратила свого значення й досі. Наукове обґрунтування темпераментів людини зробив великий російський фізіолог І. П. Павлов.

Перший тип нервової системи характеризується великою силою і рухливістю нервових процесів, урівноваженістю процесів збудження і гальмування — сангвінічний тип темпераменту.

Другий тип нервової системи характеризується великою силою, але малою рухливістю нервових процесів, урівноваженістю процесів збудження і гальмування — флегматичний тип темпераменту.

Третій тип нервової системи характеризується великою силою, рухливістю, але неврівноваженістю нервових процесів (збудження переважає над гальмуванням) — холеричний тип темпераменту. Це неврівноважений тип нервової системи.

Четвертий тип нервової системи характеризується слабкістю нервових процесів, їхньою нестійкістю. Це слабкий тип нервової системи — меланхолічний тип темпераменту.

В чистому виді в людини жоден тип темпераменту не трапляється (вкрай рідко). Як правило ці типи поєднуються між собою попарно, причому домінуючий в назві стоїть першим, наприклад, холерико-сангвінік — людина темпераментна, імпульсивна, але здатна до осмисленого контролю своїх дій. Тип темпераменту визначається рядом психологічних тестів та є майже незмінним протягом життя.

Типи нервових процесів, типи темпераменту і домінантність півкуль головного мозку є успадкованими. У процесі розвитку людини під впливом зовнішніх умов, виховання і навчання, на базі успадкованих особливостей, формується певний тип її поведінки, або її характер. Характер — це сукупність відносно сталих психічних рис людини, які виявляються в різноманітних сферах її духовного життя і діяльності. Природною основою характеру є темперамент, типи нервових процесів, домінантність півкуль головного мозку.

Темперамент