Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА

ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Основні положення еволюційної теорії

Мікроеволюція

Мікроеволюція — еволюційний процес, що відбувається в межах виду і веде до його зміни і виникнення нового виду. Процес видоутворення починається в популяціях, тому популяція є елементарною еволюційною ланкою.

В ідеальних популяціях діє закон Харді — Вайнберга — закон генетичної рівноваги, за яким співвідношення частот алелів залишається незмінним із покоління в покоління. Ідеальна популяція відповідає наступним вимогам:

а) необмежено великий розмір популяції;

б) вільне схрещування особин — панміксія;

в) відсутність мутаційного процесу і добору;

г) відсутність міграції особин — ізоляція популяції.

У популяціях частоти алелів А і а відповідають формулі р + q = 1, де р — частота алеля А; q — частота алеля а. В ідеальній популяції частоти зустрічальності генотипових комбінацій АА: Аа: аа залишаються незмінними і відповідають формулі:

Однак у реальних популяціях умови ідеальної популяції не виконуються. С. С. Четвериков відкрив, що мутаційний процес у популяціях відбувається постійно, але мутації в основному рецесивні і приховані в гетерозиготах. При зовнішній фенотиповій однорідності спостерігається генотипова неоднорідність популяції. С. С. Четвериков зробив висновок про насиченість мутаціями природних популяцій, що є прихованим резервом спадкової мінливості і призводить до порушення генетичної рівноваги. Випадкова ненаправлена зміна частот алелів у популяції одержала назву дрейфу генів.

У природних умовах спостерігається періодичне коливання чисельності особин, що пов’язане із сезонними явищами, кліматичними змінами, стихійними лихами тощо. Коливання чисельності особин у популяції називається популяційними хвилями. Їх вперше виявив С. С. Четвериков. Популяційні хвилі — одна з причин дрейфу генів, що спричиняє наступні явища: зростання генетичної однорідності (гомозиготності) популяції; концентрацію рідкісних алелів; збереження алелів, що знижують життєздатність особин; зміну генофонду в різних популяціях. Усі ці явища ведуть до еволюційних перетворень генетичної структури популяції, а надалі і до зміни виду.