Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА
СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Царство Тварини
Підцарство Найпростіші, або Одноклітинні
Тип Інфузорії
Мають сталу форму тіла завдяки наявності пелікули, рухаються за допомогою війок, мають два ядра — велике (вегетативне) і мале (генеративне).
Інфузорія-туфелька живе у водоймах із забрудненою водою. Тіло завдовжки 0,1-0,3 мм за формою нагадує туфлю, вкрите дрібними війками, схожими за будовою на джгутики евглени. Завдяки хвилеподібним рухам війок інфузорія-туфелька плаває більш обтічним кінцем («п’яткою») уперед.
Інфузорія-туфелька поглинає їжу через клітинний рот, розташований у заглибленні. Ряди війок на стінках ротової заглибини створюють течію води, що спрямовує поживні частинки (органічні речовини, бактерії) через клітинну глотку всередину тіла інфузорії. Неперетравлені рештки викидаються назовні через отвір — порошицю, який розташований у задній частині тіла.
Дихання і виділення в інфузорії-туфельки відбуваються так само, як і в інших найпростіших. Вода й шкідливі продукти життєдіяльності з усієї цитоплазми надходять до скоротливих вакуоль провідними канальцями. Дві вакуолі скорочуються почергово, через 2-25 с кожна.
У цитоплазмі інфузорії є два ядра: велике (макронуклеус, вегетативне) і мале (мікронуклеус, генеративне). Велике ядро відповідає за синтез білків в інтерфазі, а мале передає спадкову інформацію під час статевого процесу.
Улітку туфелька розмножується, як і амеба, поділом на дві частини. Мале ядро відходить від великого й ділиться мітотично на дві частини, що розходяться до переднього і заднього кінців тіла. Потім мітотично ділиться велике ядро. Інфузорія перестає живитися. Її тіло посередині перетягується. У передню і задню частини туфельки відходять новоутворені ядра. Перетяжка дедалі глибшає, і обидві половинки відриваються одна від одної — виникають дві молоді інфузорії. Крім того, в інфузорії спостерігається статевий процес — кон’югація. Особливість цього процесу — відсутність гамет.

Рис. 13. Будова інфузорії туфельки:
1 — війки;
2, 6 — травні вакуолі;
3 — мікронуклеус;
4 — передротова заглибина;
5 — глотковий канал;
7 — порошиця (анальна пора);
8 — трихоцисти;
9 — пульсуюча вакуоля з провідними канальцями;
10 — макронуклеус
Характеристика основних типів найпростіших
|
Тип Саркомастигофори |
Тип Інфузорії (інфузорія туфелька) |
||
Клас Саркодові (амеба протей) |
Клас Джгутикові (евглена зелена) |
||
Форма тіла |
Мінлива |
Стала |
|
Оболонка |
Відсутня |
Пелікула |
|
Органоїди руху |
Псевдоподії |
Джгутик |
Війки |
Наявність ядра |
Одне |
Два ядра: велике (вегетативне), мале (генеративне) |
|
Специфічні органоїди чи утворення |
Є всі звичайні органоїди |
Світлочутливе вічко; хроматофори |
Трихоцисти, порошиця, скоротливі вакуолі з провідними канальцями |
Живлення |
Гетеротрофне (фагоцитоз, піноцитоз) |
Міксотрофне (травна вакуоля не утворюється) |
Гетеротрофне |
Дихання |
Усією поверхнею тіла |
||
Виділення |
Через скоротливу вакуолю |
Через скоротливі вакуолі з провідними канальцями |
|
Розмноження |
Мітотичний поділ навпіл |
Мітотичний поділ клітини вздовж своєї осі |
Мітотичний поперечний поділ. Статевий процес — кон’югація |
Паразитичні одноклітинні тварини
Паразит |
Хазяїн |
Хвороба |
Місце знаходження паразита |
Спосіб зараження |
Амеба дизентерійна |
Людина |
Амебна дизентерія (амебіаз) |
Товстий кишечник |
Через рот із продуктами харчування або питною водою, забрудненими цистами |
Лямблії |
Людина, ссавці, амфібії |
Лямбліоз |
Тонкий кишечник та жовчні протоки печінки |
|
Трихомонада |
Людина |
Трихомоноз |
Статеві органи |
Статевим шляхом |
Трипонасома |
Хребетні тварини |
Трипонасомоз («сонна хвороба») |
Кров |
Укус мухи цеце |
Лейшманія |
Людина, собака, плазуни |
Шкірний та вісцеральний лейшманіоз |
Кров, шкіра |
Укус москіта |
Малярійний плазмодій |
Людина, хребетні тварини |
Малярія |
Кров |
Укус малярійного комара |
Балантидій |
Безхребетні, хребетні тварини |
Балантидіаз |
Товстий кишечник |
При безпосередньому контакті зі свинями |
ЦЕ ЦІКАВО
Найпростіші перетравлюють їжу тривалий час, зокрема амеба — від 12 до 24 годин.
Велетнями серед інфузорій є звичайні мешканці стоячих вод: гарні синьо-голубі інфузорії, трубачі і змієподібні спіростомуми. Вони досягають 1 -2 мм завдовжки, а тому помітні без мікроскопа. Таку саму довжину мають плоскі овальні інфузорії опаліни, які паразитують у клоаці жаби.
Але найбільші найпростішї зустрічаються серед морських черепашкових корененіжок, наприклад батисифон завдовжки 5 см і черепашки викопних нумулітів діаметром | до б см.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.