ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Частина III . ОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
§ 17.5. Альдегіди
Альдегідами називаються органічні сполуки, в молекулах яких міститься функціональна група 
їх можна розглядати як продукти окиснення спиртів. Так, наприклад, найпростіший альдегід добувають окисненням метилового спирту оксидом купруму(ll):

У цій реакції молекула оксиду купруму(ll) відщеплює два атоми водню від молекули спирту.
Назви альдегідів походять від назв тих кислот, на які вони перетворюються під час окиснення. Їх також можна давати і залежно від кількості атомів у вуглецевому ланцюгу (за назвою вуглеводню) з додаванням суфікса -аль. Наприклад:

Загальна формула гомологічного ряду насичених альдегідів 
(у першого гомолога замість R — атом водню Н).
Ізомерія альдегідів залежить тільки від ізомерії радикалів, сполучених з альдегідною групою. Наприклад, формулу С4Н8О можуть мати два альдегіди:

Група атомів С=O називається карбонільною групою, або карбонілом.
Хімічні властивості альдегідів пояснюються їх електронною будовою, яку можна виразити формулами:

У молекулі альдегіду зв’язок між атомами вуглецю і кисню здійснюється двома парами електронів. Електронна хмара зв’язку зміщена до кисню, як до більш електронегативного атома, в результаті чого він набуває часткового негативного заряду (
). Водночас карбонільний вуглець внаслідок відтягу вання від нього електронів набуває часткового позитивного заряду (
+). Звичайно це зображують схемами:
![]()
Отже, група
сильно поляризована, що зумовлює велику реакційну здатність органічних сполук, які містять карбонільну групу: з одного боку, атом кисню впливає на атом водню, з’єднаний з карбонільною групою, внаслідок чого він легко окиснюється; з іншого, для карбонільної групи
характерні реакції приєднання і полімеризації.
Властивості альдегідів розглядаються на прикладі їх перших двох гомологів: формальдегіду і ацетальдегіду.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.