ДОВІДНИК З ХІМІЇ
ХІМІЧНИЙ ЗВ’ ЯЗОК
2.Типи хімічного зв’язку
2.3. Ковалентний зв’язок
Гібридизація орбіталей
Виходячи з конфігурації електронів, атом Карбону мав би бути двовалентним, утворюючи зв’язки в результаті перекривання двох напівзайнятих 2р-орбіталей з орбіталями інших атомів.

Проте це не так:
- Карбон у своїх сполуках найчастіше є чотиривалентним.
- У молекулі метану є чотири ідентичні зв’язки, які направлені до кутів правильного тетраедра.

Чотиривалентність атома Карбону пояснюється розспарюванням електронів, тобто переходом одного 2s -електрона на енергетично вищий підрівень 2р. Для переходу в збуджений стан потрібна енергія збудження.

Такий стан не пояснює геометрію молекули, оскільки чотири зв’язки повинні бути ідентичними. Тобто орбіталі, що надані для зв’язку, мають «вирівнятися» за формою й енергією, і на цей процес потрібно затратити енергію. Уніфікацію різних орбіталей називають гібридизацією атомних орбіталей. Утворені гібридні орбіталі необхідно розглядати як гібриди первинних орбіталей.
Гібридизацію однієї s -орбіталі і трьох p -орбіталей називають sp3 -гібридизацією орбіталей. Утворені при цьому чотири орбіталі є sp3 -гібридними орбіталями. Вони утворюють просторову структуру у формі тетраедра з кутом між орбіталями 109,5°.

Приклад, у молекулі метану одна 2s - і три 2р-орбіталі атома Карбону гібридизовані в чотири ідентичні орбіталі. Вони утворюють з s -орбіталями атомів Гідрогену по одному σ -зв’язку.

Увага: іншими прикладами утворення sp3 -гібридних орбіталей є атоми Карбону в кристалічній гратці алмазу, атоми Оксигену в молекулах води і атоми Нітрогену в молекулах амоніаку. При цьому атоми Карбону, Оксигену чи Нітрогену в sp3 -гібридному стані також знаходяться в центрі тетраедра:

Структури цих трьох молекул можна пояснити за допомогою моделі:
- в алмазі від кожного атома Карбону виходять чотири однакових sp3 -орбіталі, які утворюють чотири міцні ковалентні зв’язки з чотирма сусідніми атомами Карбону. Тривимірна «гігантська молекула», яка виникла в результаті цього, має високу твердість і високу точку плавлення;
- у молекулі води лише дві з чотирьох sp3 -гібридних орбіталей атома Оксигену вступають у зв’язок з атомами Гідрогену. Тому молекула має кутову форму;
- у молекулі амоніаку три з чотирьох sp3 -гібридних орбіталей атома Нітрогену вступають у зв’язок з атомом Гідрогену. Тому молекула утворює трикутну піраміду.
Структуру сполук, молекули яких мають подвійні зв’язки між атомами Карбону, не можна пояснити sp3 -гібридизацією орбіталей атома Карбону. У цих молекулах кожен атом Карбону утворює три однакові гібридні орбіталі, до того ж одна р-орбіталь атома Карбону вилучена з гібридизації, оскільки вона потрібна для утворення π -зв’язку. Отже, в гібридизації орбіталей беруть участь одна s - і дві р-орбіталі.
Гібридизацію однієї s - і двох p -орбіталей називають sp2 -гібридизаціею. Утворені при цьому три орбіталі є sp2 -гібридними орбіталями. Вони розташовані в одній площині з кутом між орбіталями 120°. Перпендикулярно до них розташована негібридна р-орбіталь.

Приклад. У молекулі етену кожен атом Карбону утворює три σ -зв’язки і один π -зв’язок між атомами Карбону.

У кристалічній ґратці графіту і в молекулі бензену атоми Карбону знаходяться в стані sp2 -гібридизації. В обох випадках атоми Карбону утворюють плоскі шестичленні кільця.

Негібридні р-орбіталі, розташовані вертикально до цієї площини, перекриваються між собою, утворюючи спільну π -орбіталь, в якій електрони не сполучені з якимось певним атомом Карбону.
У молекулі етину між атомами Карбону існує потрійний зв’язок. При цьому з гібридизації орбіталей атома Карбону вилучаються дві p -орбіталі.
Гібридизацію однієї s - і однієї р-орбіталі називають sp -гібридизаціао. Утворені при цьому дві орбіталі є sp -гібридними орбіталями. Вони лежать на одній прямій лінії і утворюють кут між орбіталями 180°. Обидві негібридні р-орбіталі розташовані перпендикулярно до цієї прямої і утворюють між собою прямий кут.

Приклад. У молекулі етину кожен атом Карбону утворює два σ -зв’язки і два π -зв’язки між атомами Карбону.

Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.