ДОВІДНИК З ХІМІЇ
КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН
1. Вуглеводні
1.4 . Алкени та алкіни
Алкени — вуглеводні, більш реакційно -здатні, ніж алкани. їх називають ненасиченими вуглеводнями, тому що вони можуть «поглинати» інші речовини, тобто приєднувати їх до себе під час хімічної реакції (електрофільне приєднання).
Найпростішим представником алкенів є етен, молекулярна формула С2Н4. В етені — на відміну від етану — з двома атомами Карбону зв’язано лише чотири атоми Гідрогену, внаслідок чого валентні електрони утворюють подвійний зв’язок між атомами Карбону.

Запам’ятайте: характерною ознакою алкенів є один подвійний зв’язок між двома атомами Карбону.
Загальна молекулярна формула алкенів: С nН 2 n.
Зв’язки в алкенах
Чотири атоми Гідрогену, що з’єднані з С=С-групуванням, розташовуються в тій самій площині, що й атоми Карбону, які сполучені між собою одним σ -зв’язком і одним π -зв’язком.
Атоми Карбону знаходяться в sp2 -гібридному стані і утворюють σ -зв’язки під кутом 120°.

Ще одна група ненасичених вуглеводнів — це алкіни.
Найпростішим представником алкінів є етин (ацетилен), молекулярна формула С2Н2. На відміну від етену в етині кожен атом Карбону зв’язаний лише з одним атомом Гідрогену, внаслідок чого три інших валентних електрона утворюють потрійний зв’язок між атомами Карбону.
![]()
Атоми Карбону, сполучені між собою потрійним зв’язком, знаходяться в sр-гібридному стані, це визначає кут між σ -зв’язками у 180° і лінійну будову молекули.

Загальна молекулярна формула алкінів: С nН 2 n -2.
Порівняння властивостей вуглеводнів:
Алкани |
Алкени / алкіни |
|
Полярність |
Неполярні |
Неполярні |
Горючість |
Горючі |
Горючі |
Розчинність у воді |
Нерозчинні |
Нерозчинні |
Реакційна здатність |
Низька |
Висока |
Переважаючий тип реакції |
Радикальне заміщення |
Електрофільне приєднання |
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.