Хімія підготовка до ЗНО та ДПА
Комплексне видання
ЧАСТИНА І
ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
ХІМІЯ ЕЛЕМЕНТІВ
ОКСИГЕН. СУЛЬФУР
Гідроген пероксид
Фізичні властивості гідроген пероксиду
Між молекулами Н2О2 виникають міцні водневі зв’язки, унаслідок чого речовина являє собою в’язку, важку (ρ = 1,44 г/см3) рідину блідо-голубого кольору з високою температурою кипіння (Тпл = +0,4 °С, Ткип = +150 °С).
Ця сполука змішується з водою в будь-яких співвідношеннях, за рахунок утворення нових водневих зв’язків.
Хімічні властивості гідроген пероксиду
Гідроген пероксид може виступати як у ролі окисника, так і в ролі відновника, тому що атоми Оксигену в цій сполуці перебувають у проміжному ступені окиснення -1.
З більш сильними окисниками Н2О2 вступає в реакцію як відновник, тобто приймає електрони:
![]()
А з більш слабкими окисниками він виступає в ролі окисника:
![]()
Однак гідроген пероксид дуже нестійка сполука. При зберіганні концентрованих розчинів або при дії опромінення Н2О2 розкладається на воду й кисень:
![]()
Каталізатором для цієї реакції є манган діоксид МnO2.
,
Добування й застосування гідроген пероксиду
У промисловості Н2O2 добувають унаслідок дії концентрованої сульфатної кислоти на барій пероксид. У результаті цієї реакції барій сульфат утворює осад, а над ним залишається досить чистий гідроген пероксид:
![]()
Застосовують в основному 3 % та 30 % водні розчини Н2О2. Використовують у текстильній промисловості для вибілювання тканин, а також як окисник ракетного палива. За рахунок бактерицидної дії гідроген пероксид використовують для знезаражування води та в медицині.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.