Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ третій. Творчі течії у мистецтві
Художні течії і напрямки в літературі. Література Шотландії

Доля цієї літератури щаслива. Які б події не відбувалася у світі, не завмирало духовне життя маленької і не завжди вільної Шотландії. Доля літератури цієї країни повчальна.

Література Шотландії писана трьома мовами: англійською, гельською і шотландською. Впродовж століть вона спізнала не тільки злети, а й падіння.

Організація шотландського суспільства на релігійному, правовому, освітньому та мовному рівнях тісніше пов’язана з Європою, а не з Англією. Тому Шотландія так і не змогла інтегрувати британські культурні цінності. Джерело, з якого черпає її культура, має самобутнє походження. До того ж сучасні письменники Шотландії мають змогу експериментувати в межах кількох мов. Англійська, якою користуються автори, вже давно не спирається лише на власне англійський національний досвід. Нова література, писана англійською (Алісдер Грей, Джеймс Келман та Агнес Овнес), збігається з вибухом альтернативних англомовних літератур Канади, Європи, Африки, Австралії у 60-80-х рр.

Шотландська література передає універсальний досвід життя найкраще, бо завжди була пов’язана з соціальними кризами. Зв’язок цієї літератури з народними витоками (піснею, баладою, міфом) ніколи не уривався. Постійна ж наявність у шотландській культурі «фольклорної історії», щедрої на вигадку та фантазію, допомагає їй зберігати своєрідність.

Творчість, наприклад, Алісдера Грея є найкращим тому доказом. Його проза вражає фантастичним непередбаченим сюжетом. Вона стилістично близька і шахрайському роману, і ексцентричному багатослів’ю Стерна, і еклектизму Джойса.

Прозовий твір налаштовує читача на певне сприйняття за законами жанру. Фантазія Грея постійно обманює ці надії. А. Грей — блискучий оповідач, він легко і невимушено зміщує межу, яка відокремлює реальність від вигадки. Все це відбувається в його творах. Автор по-новому показує дійсність, надає їй універсального та позачасового характеру. Грей завжди працює з образами-символами, але вони в нього надзвичайно легко сприймаються, бо виростають з простоти нашого існування.

«Шотландці мають багату уяву. Вони завжди брехали вишукано», — так відкриває антологію сучасних шотландських оповідань критик і письменник Ф. Уркхарт. Він вважає, що на шотландських авторів звертають несправедливо мало уваги, а вони ж бо «мають кращий смак, оригінальний сюжет, енергійну думку».