Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ третій. Творчі течії у мистецтві
Кіномистецтво. Видатні режисери сучасності Італії

В перше повоєнне десятиліття в Західній Європі моду в кіно диктувала Італія. Прикладом італійської демократичної культури кіно є неореалізм. Його представниками були режисери Ч. Дзаваттіні, Л. Вісконті¹, В. де Сіка та інші. Вони обстоювали ідеї соціальної справедливості, збереження гідності простої людини. Зйомки фільмів відбувалися на натурі, без спецефектів, з непрофесійними виконавцями.

Майстерність неореалістів була такою високою, що ніякий супершпигун не міг витримати конкуренції з таким, скажімо, фільмом, як «Машиніст» Джермі. Майже копійчані фільми — «Рим — відкрите місто», «Викрадачі велосипедів» та інші чорно- білі неореалістичні кінокартини Вісконті, Росселіні, молодого тоді ще Фелліні робили такий же збір коштів, як великобюджетні кольорові голлівудські хіти типу «Бен-Гура», про які зазвичай кажуть, що це фільми ні про що.

Найсерйозніші фільми користувалися величезною популярністю і приносили прибутки більші, ніж бойовики. Це ж стосується і кращих фільмів неореалістів. Штучно викликана криза неореалізму, роз’єднаність постнеореалістів, ускладнений вислів їхніх ідей у кіно скоротили кількість їхніх прихильників- глядачів. Духовну кризу, що виникла, не забарилися використати на свою користь кіноділки. Винна тут не тільки комерція, а й політика. Вона націлена насамперед на ті країни, де сильно розвинуті демократичні традиції в кіно. Крім Італії, це найбільше стосується Англії, де більш ніж 90% коштів надходить у кіновиробництво з американських джерел.

Все характерне для італійського кіно було притаманним і кінематографу решти країн Західної Європи. Італія донедавна була провідною західноєвропейською кінематографічною країною, і всі процеси набули там найбільш довершених форм. Наприклад, багато які зі своїх фільмів Італія випускала спільно з Францією. Стало вже правилом, коли який-небудь французький режисер знімає де-небудь в Латинській Америці фільм на американські гроші за англійським романом. Виконавцями головних ролей у ньому виступали італійські і західнонімецькі кінозірки. Визначити національну приналежність картини в таких випадках буває дуже важко. Фільми часто створюються коштом міжнародних синдикатів, і це є ще одним доказом процесів монополізації кінопромисловості.

Примітки

¹ Лукіно Вісконті називали одним з «протагоністів культури», втіленням безперервності розвитку великого італійського мистецтва. Він був герцогом, нащадком старовинного аристократичного роду тиранів(правителів) Мілана. Л.Вісконті брав участь в Русі опору в роки Другої світової війни, був членом компартії Італії. Італієць тілом і духом, він ввібрав у себе всеєвропейську культуру.