Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ третій. Творчі течії у мистецтві
Кіномистецтво. Видатні режисери сучасності Англії

Історії кіномистецтва відомі окремі постаті митців, які володіли хистом передбачення майбутнього. Таким був режисер Карел Рейз, фільм якого «Від суботнього вечора до недільного ранку» (за романом Алана Сіллітоу) став своєрідним прологом до революційних подій 1968 рр.

Карел Рейз, Ліндсей Андерсон ( «Таке воно, спортивне життя» за романом Д. Сторі) і Тоні Річардсон («Смак меду» за п’єсою Ш. Ділені) випустили маніфест «Вільне кіно», який проголосив «значимість щоденного» в поєднанні з «поетичним відгуком на предмет зображення». Цей виступ збігся з хвилею суспільного протесту в Англії, який проявився в літературі і мистецтві як рух «сердитих молодих людей». Представники цього руху виступали за соціальну відповідальність художника, його активне ставлення до життя. Недарма всі вказані режисери ставили свої фільми в основному за мотивами творів англійських письменників.

Реалістичні традиції англійського кінематографа були збагачені художнім досвідом «сердитих молодих людей». В 60-70-х рр. чергова атака американської кінопромисловості на англійський кінематограф привела його до кризового стану. Катастрофічно впала відвідуваність кіно глядачами, скоротилася кількість кінотеатрів. Так, в 1949 рр. їх було близько 5 000, а на 1980 р. залишилося 1 600. В кінотеатрах демонструвалися в основному розважальні фільми, які давали прибутки.

Та вже на початку 80-х років з’явилася надія на нове відродження англійського кінематографа. Це сталося передусім завдяки діяльності незалежних від великих кінофірм продюсерів і режисерів. їх підтримали Британські кіноінститути і 4-й телеканал, які допомагають початкуючим кінематографістам.

Міжнародний авторитет англійського кіномистецтва знову почав зростати з появою на екранах фільмів з історії Англії, англійської дійсності, її актуальних проблем.