Культурологічний словник - 2020

АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ

АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ — філософські поняття, що позначають знання, набуте з досвіду, — апостеріорі (лат. a posteriori — з наступного) і знання, наявне у свідомості до досвіду, передуюче досвідові, — апріорі (лат. a priori — з попереднього). Ці терміни особливо поширилися після опублікування праці І. Канта «Критика чистого розуму». Апріоризм Канта був завершенням хибних сторін раціоналістичних тенденцій в історії філософської думки, що виявлялися у визнанні природжених ідей, «істин розуму» на відміну від істин досвіду, факту. Основними причинами кантівського апріоризму є: розуміння суб'єкта пізнання як одиничного індивіда, антиісторизм, метафізичне тлумачення пізнання, абсолютизація активності суб'єкта. Насправді окрема людина не створює філософських категорій, вони — результат діяльності всього суспільства. Народжуючись, людина через мову і сукупність духовних і матеріальних відносин засвоює (часто несвідомо) готову категоріальну структуру наявного знання й діяльності. Ця структура вже сформована до неї, і людина її лише сприймає, а не виводить з досвіду. Категорії філософії, як найзагальніші поняття, є узагальненням багатовікового досвіду людства, і тому розуміти їх положення можна, звернувшись не до біографії окремого індивіда, а до історії всього суспільства. Дійсне співвідношення апріорного полягає в тому, що знання, які на попередньому етапі були одержані дослідним шляхом, сформувавшись, далі вже передують досвідові і відіграють у ньому організуючу роль, певним чином спрямовують його. При такому розумінні апостеріорного та апріорного акцентуються як вторинний, відображальний характер знання, так і його активність.