Культурологічний словник - 2020

КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА

КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА — символ духовності українського народу, його святості, смиренномудрості. Цей православний монастир заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм у печерах поблизу Києва, звідси й походить сама назва. В XI ст. Києво-Печерська Лавра була найбільшим у Давній Русі центром, що поширював християнство. У XII ст. монастир отримав статус «лаври» - найвпливовішого православного чоловічого монастиря. Києво-Печерська Лавра була центром літописання, тут працювали відомі літописці: Нестор, Никон, Сильвестр, котрі займалися перекладами на церковнослов'янську мову та переписували твори зарубіжних авторів. Саме тут було створено «Повість минулих літ», «Києво-Печерський патерик» та ін. твори. Києво-Печерська Лавра виступає осереддям образу святості. Найвищим її покликанням вважалося те, до чого й був спрямований образ святості — об'єднати людей у пориванні поза межі наявного світу, до світу більш досконалого як вищої цінності й мети людського життя. Печерська Лавра мала завдання насаджувати і вирощувати насіння чистої, істинної, благодатної віри. Печерська Лавра — це не лише святий центр землі Руської, але й центр всенародного просвітництва. Яскравіше за все свідчать про це слова преп. Нестора: «Велика користь буває від вчення книжного... Книжки вказують і вчать нас шляху покаяння. Якщо пошукаєш мудрості в книжках, то одержиш велику користь для душі своєї». У XVI ст. Печерська Лавра очолює боротьбу українського народу за свою віру. Тут працюють З. Копистенський, П. Беринда, Л. Зизаній. Лавра заснувала осібний інститут проповідників, що понесли слово Боже в народ і стали за оборону православної віри. Була заснована тут і школа вищого типу, що у першій половині XVII ст. була перейменована у Києво-Могилянську Академію. З 1926 року територія Києво-Печерської Лаври оголошена історико-культурним заповідником. Пізніше частина приміщень Лаври знову повернута церкві.