Культурологічний словник - 2020

ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ

ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ — комплекс певних рис особистості, що визначають її схильність до ораторського мистецтва, тобто до побудови та виголошення промови (особливого різновиду монологу) перед тією чи іншою аудиторією. О. з. визначаються світоглядним та загальнокультурним рівнем промовця у поєднанні з певними психофізичними характеристиками його особи (так, О. з. вимагають бездоганного мовного апарату, доброї артикуляції). Синтетичний характер ораторського мистецтва вимагає від промовця ретельно продуманої композиції виступу, в якій слід враховувати інтелектуальний та емоційний рівні аудиторії, її інтерес до предмета, що став темою промови, та її обізнаність з ним. Водночас оратор повинен враховувати специфіку мовлення, яка часто не збігається із специфікою слова писаного і друкованого. І, нарешті, важливе значення для промовця має здібність до імпровізації, експерименту, до блискавичної тематичної, композиційної чи стильової переорієнтації, зумовленої тими чи іншими змінами в аудиторіях та її настроях. О. з. в наш час передбачають вміння обминути той чи інший стереотип, розгорнути і висвітлити тему під нетривіальним, несподіваним для слухача композиційним та мовним кутом. Важливу роль відіграє на нинішньому етапі розвитку ораторського мистецтва також і вміння оратора враховувати суто технічний супровід свого виступу, — від мікрофона до телеоб'єктива, використовувати його задля більшого комунікативного ефекту.