Культурологічний словник - 2020

ПЕСИМІЗМ

ПЕСИМІЗМ (від лат. pessimus — найгірший) — світовідчуття, пройняте зневірою в майбутньому, настроєм безнадії. Протилежне — оптимізм. Виникає внаслідок тривалого переживання безперспективності дальшого розвитку, марності зусиль особи. П. — емоційно-світоглядний вияв самопаралічу діяльності: розладу цілепокладення і цілереалізації, послаблення мотиваційного потенціалу людської активності, байдужіння до її змісту і результатів. Психологічно П. виявляється у пізнавально-практичній безпорадності, емоційній безбарвності, хронічному очікуванні гіршого, інколи — у втраті волі до життя. П. як незадовільний для суб'єкта прогноз майбутнього охоплює оціночний континуум від скепсису до відчаю. Шляхи подолання П.: міцне оволодіння практичним і теоретичним інструментарієм соціальної діяльності, формування антистресової стійкості й активного, життєрадісного світовідношення, впевненості у власних силах і можливостях, послідовна реалізація принципу рольової перспективи в педагогічній і соціальній практиці.