ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Розділ ХІ

Культура України в умовах кризи

радянської системи

ТЕАТР

Пожвавлення в національно-культурному житті активізувало інтерес суспільства до театрального мистецтва. В Україні в 1965 р. працювало 60 театрів, які протягом року відвідували близько 15,5 млн. глядачів. Протягом 1958 — 1965 рр. кількість глядачів у театрах республіки збільшилася з 14,3 до 15,5 млн. на рік.

У співдружності з театрами плідно працюють українські драматурги. Лише за вказаний період у театрах поставлено 100 їхніх п’єс. Схвалення громадськості дістали вистави “Фауст і смерть” О. Левади, “Веселка” М. Зарудного, “Нащадки запорожців” О. Довженка, “Де твоє серце” О. Коломійця та ін.

У наступні роки загострилась боротьба КПРС проти “інакомислячих”, посилився контроль за репертуарною політикою, перевага надавалася виробничій тематиці, яка хвилею прокотилась по всіх театрах Союзу. Обов’язковим став позитивний герой, який згодом перетворився на заяложений штамп.

Театр шукав можливості знайти свою стежку у розмаїтому мистецькому житті. На українській сцені плідно працювали режисери С. Сміян, А. Скибенко, О. Король, В. Афанасьєв, О. Беляцький, І.Равицький, В. Загоруйко, В. Козьменко-Делінде, М. Шейко. Високохудожні образи створювали актори Н. Ужвій, В. Дальський, В.Добровольський, О. Кусенко, А. Роговцева, Д. Гнатюк, А.Солов’яненко, А. Мокренко, М. Кондратюк, Є. Мірошниченко. їхній внесок був помітний не лише в Україні, а й на сценах інших держав, де вони з успіхом гастролювали.