Формули й таблиці

БІОЛОГІЯ

ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

Еволюція — процес історичної зміни видів. Деякі результати еволюції — поява нових таксонів, удосконалення організмів з часом.

Теорія Чарльза Дарвіна (опублікована 1859 р. у книзі «Походження видів шляхом природного добору, або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя»), пізніше отримала назву «дарвінізм».

Особини одного виду відрізняються за багатьма ознаками.

Ці ознаки впливають на їхні шанси вижити та залишити по собі потомство.

Боротьба за існування — різні взаємовідносини організмів один із одним та із чинниками довкілля. Вона включає внутрішньовидову боротьбу, міжвидову боротьбу та боротьбу з несприятливими умовами довкілля.

У результаті боротьби за існування виживають носії корисних ознак, які передають їх своєму потомству — відбувається природний добір.

Таким чином поступово поширюються корисні ознаки, що згодом приводить до еволюції та появи нових видів.

Синтетична теорія еволюції (СТЕ)

Виникла в 20-50 pp. XX ст. як поєднання генетики популяцій з теорією Ч. Дарвіна.

1. Матеріалом для еволюції слугують мутації.

2. Усі еволюційні перетворення відбуваються в популяціях, які є елементарною одиницею еволюції.

3. Чинники еволюції — дрейф генів, хвилі життя, потік генів.

4. Рушійний чинник еволюції — природний добір.

5. Природний добір буває стабілізуючим, рушійним та розриваючим (дизруптивним).

6. Існує три види еволюційного процесу: мікроеволюція, видоутворення та макроеволюція.

7. Будь-яка систематична група може або процвітати (біологічний прогрес), або вимирати (біологічний регрес).

8. Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів: ароморфозам, ідіоадаптаціям чи загальній дегенерації.