Хімія - Великий довідник школяра - 2019
Загальна хімія
Хімічний зв’язок
Йонний зв’язок
Йонний зв’язок — це зв’язок, зумовлений електростатичним тяжінням між різнойменно зарядженими йонами. Під час утворення йонного зв’язку один з атомів віддає електрон, перетворюючись на позитивно заряджений іон — катіон, а інший приймає електрон, перетворюючись на негативно заряджений іон — аніон. Різниця між електронегативностями атомів, які утворюють йонний зв’язок, більша за 1,7.
Під час утворення йонного зв’язку повної передачі електронів від атома до атома не відбувається: загальна електронна пара сильно зміщена в бік атомів елемента з більшою електронегативністю. Йонний зв’язок можна розглядати як крайній випадок ковалентного полярного зв’язку. Чим більша різниця електронегативностей елементів, тим більший ступінь йонності зв’язку.
Різниця електронегативностей і ступінь йонності зв’язку
Різниця електронегативностей |
Ступінь йонності зв’язку, % |
0 |
0 |
0,5 |
6 |
1,0 |
22 |
1,5 |
44 |
2,0 |
63 |
2,5 |
79 |
3,0 |
89 |
Ступінь окиснення
Для речовин з йонним зв’язком замість поняття «валентність» використовується поняття «ступінь окиснення». Ступінь окиснення — умовний заряд атома, обчислений з припущення, що всі зв’язки в речовині — йонні.
Ступінь окиснення
— одноатомного йона дорівнює його заряду. Наприклад, у натрій хлориді ступінь окиснення Натрію дорівнює +1, Хлору –1;
— Флуору завжди дорівнює –1;
— Оксигену в сполуках дорівнює –2 (окрім сполук з Флуором, де він дорівнює +2 або +1, наприклад
, і пероксидів, де він дорівнює –1, наприклад
;
— Гідрогену в сполуках дорівнює +1 (окрім гідридів металів, де він дорівнює –1, наприклад
;
— у простих речовинах дорівнює 0. Наприклад,
,
,
.
Алгебраїчна сума ступенів окиснення усполуці завжди дорівнює нулю. Наприклад,
:
.
Ступінь окиснення, як і валентність, може бути змінний.
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.