Фізика - Великий довідник школяра - 2019
Коливання і хвилі
Вимушені електричні коливання. Змінний струм. Генератор змінного струму
Як і механічні, вільні (власні) електричні коливання швидко згасають через опір у системі. Практичне використання мають вимушені електричні коливання — змінний струм. Для такого струму характерна зміна з часом бистроти і напряму руху зарядів.

Амперметр і вольтметр у колі змінного струму вимірюють так звані діючі значення:
,
.
Діючі значення характеристик змінного струму введено на підставі його теплової дії. Діюче значення сили змінного струму дорівнює силі такого постійного струму, який у деякому провіднику за деякий час виділяє таку саму кількість теплоти, як і змінний струм у тому ж провіднику за той самий час. Аналогічно вводиться поняття діючого значення напруги.
Коло змінного струму, що містить котушку індуктивності й конденсатор, має опір
, де R — активний опір, X — реактивний опір;
, де
— індуктивний опір,
— ємнісний опір.

Найпростіший генератор змінного струму складається із дротяної рамки (ротора), яку зовнішня сила приводить в обертання у полі нерухомого магніту (статора). Під час обертання рамки змінюється магнітний потік через рамку, внаслідок чого в ній індукується змінна електрорушійна сила. Кінці рамки підведені до кілець, щільно притиснутих до контактних щіток, які знімають змінну напругу.
У процесі створення реальних генераторів змінного струму спочатку збільшували число витків, які обертаються в магнітному полі, але це призводило до пошкодження контактних ділянок унаслідок сильного іскріння. Тому в подальшому обмотку (витки) зробили статором (зникла необхідність у кільцях і щітках), а роль ротора відіграє магніт (або електромагніт).
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.