ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний — види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. — специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного походження, в гір. районах, ізольованих водоймах. Особливо багато Е. в екол. або геогр. ізольованих місцевостях. Оселяються Е. на високих горах та о-вах. Частіше трапляються серед організмів з обмеженими можливостями пересування, зокрема серед молюсків, багатоніжок, безкрилих комах та ін. Відомі палеоендеміки (секвойя гігантська) — представники вимерлих флор і фаун та неоендеміки (бук кримський) — прогресивні молоді види або форми, які виникли нещодавно і не встигли поширитись.