ЙОД РАДІОАКТИВНИЙ — радіоакт. нукліди йоду 1-129 і 1-131 належать до найважливіших штучних радіонуклідів. Період напіврозпаду 1-129 становить 1,6 • 10⁷ років, 1-131 — 8,07 доби. Обидва нукліди потрапляють у навколишнє середовище з радіоакт. опадами після випробування ядерної зброї та аварій на ядерних реакторах, а також утворюються на АЕС і викидаються установками з переробки відпрацьованих ТВЕЛів. Унаслідок аварій на ядерних реакторах саме 1-131, як правило, є причиною макс. радіоакт. зараження і тому використовується як індикатор радіоакт. забруднення. Й. р., потрапляючи в організм людини по харчовому каналу, нагромаджується в основному у щитовидній залозі і спричинює високе радіаційне навантаження на неї. Особливе значення має такий шлях радіоакт. забруднення: опади — ґрунт — рослина — корова — молоко — людина. Після викидів Й. р. особливого забруднення зазнає молоко. Й. р. шкідливо діє на функції щитовидної залози, особливо немовлят і дітей, може спричинювати різноманітні порушення розвитку, особливо мозку, утворення пухлин щитовидної залози.

У разі аварій на АЕС невідкладним профілактичним заходом є вживання препаратів йоду (таблеток йодиду калію), що призначений для достатнього насичення щитовидної залози не радіоактивним йодом. Слід застерегти, що ВООЗ рекомендує щоденно вживати 0,15—0,20 мг йоду. Передозування звичайного йоду також небезпечне.