АНТИГЕНИ — високомолек. речовини, які при введенні в організм за певних умов спричинюють специф. імунну відповідь, виявом якої може бути синтез антитіл, реакція клітинного імунітету, формування імунол. пам'яті або толерантності. Найважливішими властивостями А. є власне антигенність і специфічність. Антигенність відповідає за тип і силу розвитку імунітету, а специфічність — за сполучення А. з активним центром антитіл або з рецепторами імунокомпетентних клітин. Повні А. мають обидві ці властивості, для неповних А. (гаптенів) характерна лише специфічність: вони взаємодіють з відповідними антитілами, але не можуть спричинити їх утворення (для цього необхідне сполучення гаптена з носієм, тобто перетворення його на повний А.). А. бувають розчинні (водні розчини білків чи їхні комплекси з ін. речовинами), корпускулярні (бактерії, клітини тварин), слабкі і сильні, природні і штучні, гетеро-, ІЗО-, автоантигени. Розчинні А. в разі сполучення з антитілами можуть давати реакції преципітації, корпускулярні А. — реакції аглютинації.