МІСЦЕПОСЕЛЕННЯ — будь-який населений пункт — від хутора з одним житловим будинком до мега(ло)полісу. Доістор. мисливськозбиральні колективні поселення сягали 100 осіб. Перші землеробські села з'явились близько 9500 р. до н. е. (чисельність жителів до 1500 осіб — Курдистан, Ірак). Виникнення першого населеного пункту (гончарів у Туреччині) датується 9000 р. до н. е. (площа близько 12,8 га). У період між 9500—8500 рр. до н. е. характерне існування землеробських та мисливських поселень. Села, в яких займалися тваринництвом, датуються з 7500 р. до н. е. Укріплені городища торгово-адмін. характеру відомі приблизно з 12 тис. років до н. е. Збільшення міст відбулося з розвитком іригації близько 5 тис. років до н. е. (Урук у Месопотамії на той час займав близько 40 га, чисельність його населення — до 50 тис. осіб).