ВИМИРАННЯ — теор. кінцева доля кожного біол. виду; явище часткового чи повного зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території або акваторії, що має місце в процесі розвитку живої природи протягом біол. історії Землі. Так, зокрема, в історії Землі відомі «Великі вимирання», першим з яких можна вважати вимирання трилобітів близько 500 млн років тому назад. На початку крейдяного періоду різко зменшилась кількість папоротеподібних, голонасінних; одночасно вимирала більшість плазунів, у палеогені вимирали мезозойські рептилії і давні ссавці; у третинному періоді — гігантські ссавці. В. орг. форм відбувається закономірно в результаті природного добору в разі істотних змін зовн. середовища, коли організми не встигають пристосовуватись до них або коли навіть незначні зміни в умовах існування спричинюють гальмування розмноження виду, тобто зменшують виживання — важливу частину еволюції живої природи. Серед багатьох чинників, які зумовлюють В. на Землі, все більшого значення набуває виробничо- госп. діяльність людини (антроп. чинники), що призводить до зміни природних умов існування рослин і тварин.