Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика
Розділ V.
ОБЛІК ЗАПАСІВ
5.8. Переоцінка запасів
Згідно з П(с)БО 9 запаси на дату балансу відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.
У бухгалтерському обліку сума уцінки списується на інші витрати операційної діяльності.
Для уцінки запасів складають розрахунок за формою, наведеною в табл. 5.10.
Таблиця 5.10.
Розрахунок суми уцінки залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ)
Найменування залишків товарно-матеріальних цінностей |
Од. виміру |
Кількість залишків ТМЦ, що підлягають переоцінці |
Ціна одиниці чи виду залишків ТМЦ |
Суми залишків ТМЦ, грн. |
Сума дооцінки (уцінки) залишків ТМЦ, грн. |
||
на початок місяця |
на кінець міс. |
на початок місяця |
на кінець міс. |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Підписи:
Підсумкові дані розрахунку вносяться до акта переоцінки товарно- матеріальних цінностей, який підписують члени комісії та затверджує керівник підприємства, організації.
Відображення операцій з уцінки та дооцінки запасів у бухгалтерському обліку наведено в табл. 5.11.
Порядок уцінки регулюється Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затвердженим наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 10.09.96 № 120/190, яке може використовуватись підприємствами та організаціями торгівлі й виробничими підприємствами всіх форм власності.
Таблиця 5.11.
Відображення операцій з уцінки та дооцінки запасів у бухгалтерському обліку
Господарська операція |
Дебет |
Кредит |
Сума |
Уцінка запасів |
|||
Сума уцінки будівельних матеріалів на складі |
946 |
84 |
1000,00 |
84 |
205 |
1000,00 |
|
Сума уцінки незавершеного виробництва |
946 |
84 |
1000,00 |
84 |
23х |
1000,00 |
|
Дооцінка запасів |
|||
Сума дооцінки будівельних матеріалів на складі |
205 |
719 |
1000,00 |
719 |
791 |
1000,00 |
|
Сума дооцінки незавершеного виробництва |
23 |
719 |
1000,00 |
719 |
791 |
1000,00 |
|
Уцінка ТМЦ на підприємстві проводиться за рішенням власника (керівника) за обліковими даними чи даними інвентаризації на перше число місяця. Уцінка проводиться комісією, у склад якої повинні входити заступник керівника, головний бухгалтер, товарознавець, економіст по цінам. Уцінці підлягають залежалі товари, що не мають збуту понад 3 місяці, товари та продукція, що втратили свою первісну якість. Дані з переоцінки записуються в опис-акт у двох екземплярах, підписуються членами комісії і затверджуються керівником. Не підлягають уцінці товар і продукція на відповідальному збереженні, а також технічно складні товари, на які немає виробничого паспорта, зіпсовані та непридатні до експлуатації.
У бухгалтерському обліку сума уцінки відображається в тому місяці, в якому складено і затверджено акт-опис.
Суми уцінки в торгівельних організаціях у межах торгівельної надбавки відображаються проводкою за дебетом рахунка 285 “Торгова націнка” та кредитом рахунка 28 “Товари”, а при уцінці понад торгівельну надбавку — за дебетом рахунка 946 “Втрати від знецінення запасів” та кредитом рахунка 28 “Товари”.
Уцінені товари перемарковують шляхом перекреслення старої ціни та запису нової на кожній одиниці товару і завіряють підписом голови комісії з уцінки.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.