Міжнародна економіка

Розділ 2 СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

2.4. БРЕТТОН-ВУДСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

Наступною світовою валютною системою стала Бреттон-Вудська. Її започаткували на конференції держав антигітлерівської коаліції у 1944 р. Ця валютна фінансова конференція 44 держав відбулася у містечку Бреттон-Вудс (США, штат Нью-Гемпшир). На конференції розглядалися питання, пов'язані зі стабілізацією валют світу та запровадженням кредиту у міжнародній торгівлі після Другої світової війни.

Було вирішено створити Міжнародний банк реконструкції та розвитку для надання довгострокових кредитів державам, які мали в цьому потребу. Передбачалося, що інша агенція — Міжнародний валютний фонд — фінансуватиме короткострокові дисбаланси у міжнародній торгівлі та платежах.

Основні принципи цієї системи:

1. Золото — основа валютної системи; воно виконувало функції міжнародного платіжного засобу та резервного засобу.

2. Долар США прирівнювався до золота; США розмінювали долар на золото іноземним центральним банкам.

3. Взаємна конвертація валют; курсове співвідношення валют встановлювалося на основі фіксованих валютних паритетів, що відображувалися у доларах.

Бреттон-Вудська система за своєю природою була золото-девізною. Основою системи залишалося золото. Зберігалися золоті паритети валют. Роль резервних валют відігравали долар США та британський фунт стерлінгів. США обмінювали долар на золото іноземним центральним банкам за ціною 35 доларів за одну тройську унцію золота. Ринковий курс валют міг відхилятися від їх паритету, відображеного у доларах, не більше ніж на 1 % в той чи інший бік. Якщо ж коливання курсів було більшим, то центральні банки країн вдавалися до валютної інтервенції, якувони виконували у доларах.

Отже, Бреттон-Вудська валютна система — це система гегемонії американського долара. Її виникнення було зумовлене панівним становищем США в економіці світу наприкінці Другої світової війни.

Нівелювання економічного, технічного та валютно-фінансового лідерства США протягом 60-х і подальших років, а також економічні, енергетичні та сировинні кризи зумовили дестабілізацію Бреттон-Вудської системи. Конкурентоспроможність західноєвропейської та японської промислової продукції підвищувалася, а американської — знижувалася. Золотий запас США танув. Намагаючись врятувати Бреттон-Вудську систему, США двічі вдавалися до девальвації свого долара (1971, 1973 p.).

Обмін долара на золото США припинили у 1971 р. Фіксовані курси валют поступилися плаваючим.