Економічний словник довідник - 2020
Зовнішній борг держави
Зовнішній борг держави — заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам і установам. Має місце тоді, коли борг перевищує доходи тієї чи іншої країни. Зовнішній борг збільшується, коли утворюється дефіцит платіжного балансу, і навпаки, активне сальдо платіжного балансу його зменшує. Зовнішній борг держави особливо зростає при дефіциті торгового балансу країни Коли обсягів експорту бракує для оплати імпорту, а різниця фінансується за рахунок іноземних кредитів або іншими товарами чи за рахунок зростання боргів. Наслідки зовнішнього боргу можуть бути найрізноманітніші: країна — боржник не може надалі розраховувати на дивіденди і проценти від торгівлі товарами та послугами, а також щораз більше національних підприємств можуть переходити у руки іноземців. Особливо важким стає невиплачений зовнішній борг для слаборозвинутих країн у результаті подорожчання долара. Так, їх сукупний борг становив на початку 90-х років XX ст. 1 трлн. 320 млрд. дол., за останні 30 років він зріс більш ніж в 100 разів. Витрати на обслуговування боргу складають близько 150 млрд. дол. Ряд слаборозвинутих країн (Єгипет, Марокко та ін.) мають заборгованість, яка перевищує їх валовий внутрішній продукт. З. б. д. України складається із частки зовнішнього боргу колишнього СРСР, а також боргу, який утворився, головним чином, внаслідок неплатежів підприємств України за енергоносії постачальникам Росії та Туркестану, в 1994 р. становив 13,2 млрд. дол.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.