Економічний словник довідник - 2020
Інфляція очікувана
Інфляція очікувана — передбачення можливого зростання цін на майбутні декілька років (як правило, до 5 років). Визначення показників такого зростання має велике практичне значення при встановленні процентної ставки за кредит, висуненні профспілками вимог до уряду та підприємців про підвищення рівня номінальної заробітної плати та ін. В останньому випадку профспілки вимагають внесення в трудові угоди поправок на ріст вартості життя, які автоматично корегують доходи працівників з урахуванням інфляції. При видачі довгострокової позики банк повинен враховувати можливе зростання цін у наступному році та на кілька років вперед. Якщо не брати до уваги можливе зростання цін, тo процентна ставка буде нереальною. Наприклад, банк надає кредит підприємству в сумі 1 млн. крб. Якщо такий кредит надається на один рік при 10-процентній ставці, то наприкінці року банк отримає 1 млн. 100 тис. крб. Але якщо рівень інфляції за рік досягне 6%, то купівельна спроможність 1 млн. 100 тис. крб. впаде до 900 тис. крб. В цій ситуації кредитор фактично виплачує позичальнику позику 100 тис. за користування протягом року його грошима. Тому кредитор повинен встановлювати процентну ставку відповідно до очікуваного рівня інфляції. В даній ситуації, тобто з урахуванням 6% очікуваної інфляції, номінальна процентна ставка повинна становити 16%, що дасть змогу кредитору отримати через рік суму грошей, купівельна спроможність яких дорівнюватиме 1 млн. 100 тис. крб. Отже, реальна процентна ставка коригується, або дефлюється відповідно до рівня інфляції.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.