Економічний словник довідник - 2020


Іпотека

Іпотека (від гр. hopotheke — застава, заклад) — здача у заклад землі та іншого нерухомого майна (будинків, споруд тощо) з метою отримання грошової позики, т з. в, іпотечного кредиту При здачі під заклад такого майна видається документ, який засвідчує, а також фіксує величину боргу по іпотечному кредиту Одне й те ж нерухоме майно може забезпечити отримання декількох позик, сума яких не перевищує вартості майна. Його власник не має права продати майно до погашення боргу або продає при згоді покупця взяти на себе виплату позики під даний заклад тощо. У випадку несвоєчасної сплати боргу або процентів по ньому майно переходить у власність кредитора або продається на торгах. І. виникла з появою приватної власності на землю і кредитних відносин. В сучасних умовах виплата процентів за іпотечним - кредитом у сільському господарстві розвинутих країн Заходу та у тих галузях економіки де використовується земля (лісове господарство, гірничодобувна промисловість та ін.), означає привласнення кредиторами всієї або частки земельної ренти та орендної плати. і. сприяє землевласникам у фінансуванні купівлі додаткових ділянок землі (а отже, концентрації земельної власності), розвитку аграрного сектора економіки, стимулюванні науково-технічного прогресу, меліорації тощо. У той же час вона сприяє збагаченню лихварів, рантьє, росту іпотечної заборгованості фермерів та ін. іпотечні позики надаються на довгостроковий період (30 років і більше) під невисокий процент. Іпотечний кредит надають іпотечні, комерційні банки, страхові компанії. Для будівництва крупних об'єктів економічної інфраструктури (залізниць і шосейних доріг, газопроводів тощо) інколи випускають іпотечні облігації.





Перша публікація: 01/01/2020

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.