Економічний словник довідник - 2020
Консерватизм економічний
Консерватизм економічний (від лат. conservare — охороняти, зберігати)— сукупність економічних теорій та політика, що передбачають обмежене втручання держави в економіку, посилення саморегуляції ринку. До консервативного напряму відносять монетаризм, концепцію раціональних очікувань, теорію пропозиції, теорію суспільного вибору, неавстрійську школу та інші. Всі ці теорії базуються на положеннях про раціональність поведінки суб'єктів господарської діяльності, які намагаються максималізувати свою вигоду; про високу здатність ринку до саморегулювання; про обмежені можливості держави щодо макроекономічного регулювання. Прибічники консерватизму наголошують на необхідності підпорядкування державного регулювання чітко визначеним правилам і нормам, націленості його на довготривалу перспективу. Вони виступають за регулювання сукупної пропозиції, здійснення заходів, які підвищують можливості ринку до пристосування на рівні окремих фірм. Концепція К. е. мала великий вплив у 80-х роках XX ст. на економічну політику США („рейганоміка»), Великобританії („тетчеризм») та ряду інших країн, зокрема Аргентини, Уругваю, Чилі в 70-х — на початку 80-х років. Це відбилося у посиленні регулювання пропозиції, орієнтації на зниження інфляції та рівня безробіття, рестрикціях (скороченні державних видатків), намаганні збалансувати сальдо державного бюджету. Були скорочені розмір та зменшена прогресивність оподаткування, зросла роль непрямих податків. Результатом стало посилення соціальної нерівності, поява „ нових бідних».
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.