Економічний словник довідник - 2020

Система оплати праці

Система оплати праці — сукупність взаємопов'язаних форм і методів оплати праці, структура і принципи її організації, які відповідають вимогам розвитку продуктивних сил і змісту виробничих відносин. Оплата праці має дві форми: відрядну і погодинну. У свою чергу кожна з них має відповідні їм системи (види). Відрядна форма оплати праці в основному застосовується тоді, коли рівень механізації виробництва такий, що результат діяльності значною мірою залежить від інтенсивності праці робітників. Має пряму, преміальну, прогресивну, непряму і акордну системи. Пряма опирається на незмінну розцінку за кожну одиницю продукції. Преміальна передбачає премію за певні досягнення у виробництві. При прогресивній розцінки збільшуються залежно від виконаних норм. Непряма встановлюється для допоміжних робітників і залежить від результатів роботи основних робітників. При акордній оплата праці нараховується за весь обсяг робіт відповідно до договору. Комплексна механізація і автоматизація виробництва зумовлює широке використання погодинної форми оплати праці. Вона, в свою чергу, включає дві системи: погодинну просту і погодинну преміальну.

В Україні структура оплати праці включає основну і додаткову. В умовах переходу до ринкової економіки набувають розвитку такі принципи організації оплати праці: оплата праці використовується як важливий засіб стимулювання продуктивності праці, прискорення науково-технічного прогресу, поліпшення якості продукції; усунення всякої зрівнялівки і верхньої межі праці; посилення зацікавленості у виконанні робіт меншим числом працюючих; надання переваг в оплаті тим, від кого залежить прискорення темпів науково-технічного прогресу. Чіткість і доступність механізму нарахування заробітної плати, що сприяє розумінню широкими верствами працівників взаємозв'язку оплати праці з результатами виробництва.