Економічний словник довідник - 2020

Фіктивний капітал

Фіктивний капітал — сума грошей, цінних паперів, які зростають (приносять процент) у процесі особливого обігу, тобто поза сферою реального капіталу. Ф. к. існує на основі позичкового капіталу та проценту і уречевлюється у різних титулах власності, вільного продажу прав на дохід. Він набуває розвитку, коли купівельні та платіжні засоби перевищують власний капітал банку, а також обсяги внесків у нього. Ф. к. породжується фіктивним кредитом і фіктивним рухом цінних паперів (акцій, облігацій тощо), який здійснюється на фондових біржах. Тому випущеній замість справжнього і використовуваний як позичковий капітал, що приносить дохід, штучний („ дружній») вексель стає ф.к. Аналогічно відбувається перетворення у Ф. к. цінних паперів. Наприклад, коли при випуску державою облігацій особа, яка придбала її, отримує процент, а держава не перетворює відповідну суму у реальний капітал, власник позичкового капіталу отримує не реальний капітал, а титул власності. У Ф. к. відбувається відокремлення титулу власності від дійсного капіталу. Коли, наприклад, державна облігація стає об'єктом торгівлі, її ціна, яка визначається не лише доходом, який вона приносить, але й позичковим процентом, відхиляється від вартості реального капіталу, який вона представляє. Такий капітал має свій власний рух, свої ринки і особливості обігу. Так, при збільшенні прибутків акціонерної компанії зростає курс акцій, а отже і величина ф. к., яка залежить не лише від руху реального капіталу, а й від його використання, а також від рівня норми процента (чим нижчий рівень процента, тим вищий курс акцій). Коли Ф. к. набагато перевищує розміри реального капіталу, виникають біржові кризи. Цьому сприяє спекуляція цінними паперами, збільшення чисельності рантьє тощо. Наприкінці 70-х років поширення набули такі різновиди Ф. к., як опціони та ф'ючерси, розгортається міжнародна міграція Ф. к. з боку THK, кредитно-фінансових інститутів. Масштаби фіктивного капіталу нині приблизно в 2 рази перевищують обсяг ВНП.