Економічний словник довідник - 2020
Ціноутворення
Ціноутворення — процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури. До Ц. відносять також аналіз та прогноз динаміки цін, контроль за додержанням законодавчих норм у цій галузі. Ц. виступає як система обліку ціноутворюючих факторів: затрат ресурсів на виробництво та реалізацію товарів; рівня споживчої вартості, якості товарів; науково-технічного рівня та новизни товарів; співвідношення попиту та пропозиції; взаємовпливу цін на аналогічні товари чи товари-субститути; зміни купівельної спроможності грошей, темпів інфляції тощо. За адміністративно-командної системи ціни на основну частину продукції встановлювалися централізовано і переглядалися рідко. Це призводило до відриву цін від вартості, широкого застосування дотацій, посилення товарного дефіциту, позбавлення виробників цінових орієнтирів щодо збільшення чи зменшення виробництва товарів. З переходом до ринкової економіки в Україні розширюються права та обов'язки фірм у визначенні цін. Ц. дедалі тісніше пов'язується з маркетингом, вивченням та формуванням ринків, врахуванням цінової еластичності попиту. Процес Ц. в соціальній ринковій економіці включає вивчення допустимого рівня цін; визначення рівня витрат виробництва та реалізації товарів; оцінку можливої маси прибутку (брутто та нетто) за різного обсягу реалізації; оцінку конкурентоздатності товарів фірми; визначення кордонів ринку, застосування націнок (скидок) до ціни; постійний моніторинг за ефективністю ціни, своєчасне її зниження для збільшення попиту (врахування цінової еластичності попиту). Технологія Ц. різних товарів не завжди однакова і не можлива без достатньої ринкової інформації та високої кваліфікації менеджерів.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.