Паблик рилейшнз

ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ СИЛОВИХ СТРУКТУР I СПЕЦСЛУЖБ

Росія до 1917 р.

У минулому також створювався досить сильний «імідж» військових, з одного боку, та імідж владних структур (наприклад, монархії), з іншого. Військова служба належала до числа благородних, на відміну від штатської. Згадаємо зафіксоване в літературі зневажливе ставлення до «шпаків». Як пише Юрій Лотман, «урядова схильність до воєнного управління і та симпатія, яку мав мундир у товаристві, — зокрема, в жіночому — походили з різних джерел. Перше зумовлено загальним характером влади. Російські імператори були військовими і діставали військове виховання та освіту. Вони звикли з дитинства дивитися на армію як на ідеал організації; їхні естетичні уявлення формувалися під впливом парадів, вони носили фраки тільки подорожуючи за кордоном інкогніто». Водночас суто чоловічий характер даної військової культури проявлявся і тоді. «Гвардія акумулювала в собі риси дворянського світу, які склалися до другої половини XVIII століття. Це привілейоване ядро армії, яке дало Росії і теоретиків, і мислителів, і п’яних гультяїв, швидко перетворилося на щось середнє між розбитною ватагою і культурним авангардом. Дуже часто в хвилини смути саме п’яні гультяї виходили вперед». Ця епоха також дала таких військових особистостей, як Суворов і декабристи. І для декабристів, і для Суворова властивим стає строгий тип поведінки («спартанська», «римська», на відміну від негативно оцінюваної «французької»). «Декабристів характеризувало постійне прагнення висловлювати без натяків свою думку, не визнаючи утвердженого ритуалу і правил світської мовної поведінки». Це власне чоловічий імідж, який, природно, застосовний саме до армії, на відміну від жіночого.