Паблик рилейшнз

ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ ДЛЯ АТОМНИХ СТАНЦІЙ

9.1. Катастрофи в минулому і сьогодні

Після 1986 р. ЧАЕС у сприйнятті населення пов’язана зі стереотипом страху, катастрофічності. Але слід визнати, що в цьому немає нічого принципово нового. Катастрофічність є нормою будь-якого покоління, починаючи з глибокої давнини. Наведемо деякі приклади:

«Давнина уподобала трагічний міф; усе високе в драмі й ліриці, в живопису і скульптурі було утворенням рокових участей, машкарою жаху. Однак мистецтво давало можливість безкарно дивитися на голову Горгони».

«Слово «страсті» звичайне як позначення героїчної участі; воно виражало релігійну канонізацію героя».

«Чим більше ми вдивляємося в цей світ, тим ясніше стає для нас, що в ньому маємо зло світове, а не місцеве. Життя людське безбожне не тільки в одній Росії, а тому й пекло —- явище всесвітнє, а зовсім не тільки народно-російське».

«До пори, до часу темні сили хаосу в кожному людському суспільстві стримуються частково протилежними, світлими духовними силами, частково ж зовнішньою дисципліною чи успадкованими від предків переказами і навичками. Коли ці стримування слабшають, вогонь поглинає дозріле для загибелі. Усі держави у світі вогню пильнують на день суду. Коли спалахує цей вогонь, як спалахнув він у Росії після світової війни, ніхто не може знати, чи настане для даної країни день остаточного дива і загибелі, чи ж цьому процесу горіння суджено на деякий строк зупинитися біля якоїсь межі».

Це цитати з робіт двох російських філософів, присвячених одна — античності, інша — післяреволюційним епосам, які показують, що є постійне очікування катастрофи. АЕС за цим стереотипом є джерелом небезпеки, незалежно від 1986 р. Вибух підтвердив стереотип, спростувати який нікому не під силу. Він був і залишається, тому новий стереотип можна будувати тільки поряд з ним, але аж ніяк не замість нього.