Паблик рилейшнз

Дж. Браун

Використання стереотипів

Здається цілком природною звичка відносити людей до певних «типів». З часом ця картинка стає фіксованою і не піддається перевірці досвідом. Тому стереотипи негра, єврея, капіталіста, профспілкового лідера, комуніста, а також реакції членів подібних груп пояснюються вже не самі по собі як унікальні індивіди, а в термінах стереотипу. На початку цього століття сер Чарльз Горинг із англійської в’язничної служби, котрий був проти теорії Ломброзо (італійського криміналіста, який вважав, що є особливий кримінальний тип з особливими фізичними характеристиками), зіткнувся з художником, котрий з пам’яті намалював портрети багатьох в’язнів. Він зробив загальну фотографію з цих малюнків і виявив, що вони мають строгу відповідність з прийнятим стереотипом кримінальника. Однак, коли картину було зроблено з реальних фотографій тих же людей, вона вже не мала тієї подібності ні з малюнком, ні з популярною ідеєю «кримінального типу». Зрозуміло, що художник писав під впливом стереотипу.