Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Винахідництво

Винахідництво — творчий процес, який дає змогу винахіднику по-новому вирішувати завдання в будь-якій галузі господарства і має вагомий позитивний ефект. Сократ називав В. батьком багатства. В. сприяє розвиткові та удосконаленню речових елементів продуктивних сил і передусім принципово нових технічних засобів праці, що охоплюють усі чотири складові техніки: а) кісткову й мускульну систему виробництва (машини, механізми, обладнання, верстати, інструменти тощо); б) техніку, яка втілює технологічні, т.зв. безмашинні засоби праці (немеханічні методи впливу на об'єкт праці — електролізний, променевий, ультразвуковий тощо); в) судинну систему (водопровідна, нафтогазопровідна мережі тощо) з інфраструктурою виробництва (техніка транспорту і зв'язку); г) керівну систему управління виробництвом. У державі має функціонувати розгалужена мережа координаційних органів керівництва розвитком В., продумана система його стимулювання. На початку 90-х в Україні В. була зайнята 6761 особа науково-технічного персоналу на 1 млн. населення, що значно перевищувало показники розвинених країн світу. У 2001 В. було зайнято лише 1365 осіб на 1 млн. населення. Таке скорочення послужило вагомим чинником різкого погіршення економічного потенціалу країни.