Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Витрати виробництва

Витрати виробництва (з точки зору процесу відтворення) — 1) частина реалізованої вартості товару, що авансується на продовження безпосереднього виробництва; 2) витрати на придбання основних чинників виробництва: робочої сили, засобів виробництва (засобів і предметів праці, в т.ч. землі) та інших для виготовлення продукції або надання послуг протягом певного періоду; 3) те, у що обходиться підприємству виготовлення товару (тобто витрат на предмети праці, на заміну зношених засобів праці й оплати робочої сили). Вони виражаються формулою W = с + q, де W — вартість товару; с — вартість спожитих засобів виробництва; q — нова вартість, створена працівником. З появою додаткового продукту новостворений продукт розпадається на необхідний і додатковий, тому формула вартості товару набуває такого вигляду: q = v + m, де v — вартість необхідного продукту (необхідного для відтворення робочої сили працівника); m — вартість додаткового продукту, який створюється ним понад необхідний і привласнюється власником засобів виробництва. Внаслідок цього вартість товару можна визначити за формулою W = с + (v + m). Як економічно самостійні (відокремлені) підприємства формують свої витрати на виготовлення товарів. Вони складаються з матеріальних витрат на оплату робочої сили найманих працівників і виражаються формулою ВВ = с + v. Отже, В.в. відрізняються від суспільно необхідних витрат на величину додаткового продукту (m). Матеріальні витрати і витрати на оплату робочої сили повинні бути відшкодовані за рахунок реалізації виготовленої на підприємстві продукції. Тому В.в. на виготовлення і реалізацію продукту називають собівартістю виробництва, або комерційною собівартістю. З точки зору економічної форми В.в. виражають економічні відносини між підприємствами та всередині них з приводу формування витрат на виготовлення певних товарів.