Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Детермінізм технологічний

Детермінізм технологічний — принцип дослідження соціально-економічних явищ і процесів, який передбачає абсолютизацію технічного чинника в історії, суспільстві. Виникнення Д.т. зумовлене динамічним розвитком техніки, розгортанням НТР. Історично першою формою вияву Д.т. були спроби німецького вченого Е. Каппа ототожнити техніку зі всією матеріальною культурою. О. Шпенгер ставив у пряму залежність від технічного розвитку всі соціокультурні явища. Представники Д.т. також стверджують, що технічний базис суспільства впливає на всі сторони соціального існування, а зрушення в технології — єдине і найважливіше джерело змін у суспільстві. Так, американський економіст С. Кузнец стверджує, що ускладнення технологій супроводжується більшою соціальною стратифікацією. У Д.т. виділяють оптимістичний (Д. Белл, З. Бжезінський, Г. Кан та ін.) і песимістичний (Ж. Еллюль, Д. Медоуз та ін.) напрями. Д. Белл, Г. Кан, усвідомлюючи необхідність адаптації соціальної системи до вимог НТР, прагнуть виробити курс, який сприяв би формуванню майбутньої технічної цивілізації; Дж. Гелбрейт, П. Дракер та ін. намагаються через реформи поліпшити сучасне суспільство шляхом переходу влади до техноструктури. Представники демократично-просвітницької гілки Д.т. (А. Тоффлер, Г. Сіборг та ін.) відокремлюють техніку від соціальних відносин, постулюють її здатність до саморозвитку, безмежного вдосконалення всіх її параметрів. Людині залишається вибір: або пристосуватися до світу техніки, або протестувати проти нього. Д.т. є методологічною основою концепцій технотронного, кібернетичного, технократичного та інших видів суспільства майбутнього.