Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Економічна культура

Економічна культура — сукупність прогресивних гуманістичних матеріально-духовних досягнень людей і цінностей у різних сферах соціально-економічної діяльності. Відповідно до поділу виробництва на матеріальне і духовне, розрізняють такі ж типи Е.к. Матеріальний тип Е.к. охоплює сукупність речей, виробничих процесів, відносин людини і природи, різноманітні об'єкти власності, різні види економічних відносин між людьми в усіх сферах суспільного відтворення. Духовний тип Е.к. — сукупність економічних знань, виробничого досвіду і навичок, економічне мислення та ін. Складовими Е.к. є культура в межах окремих економічних підсистем — продуктивних сил, організаційно-економічних та техніко — економічних відносин, економічної власності та господарського механізму. Окремими елементами Е.к. в межах продуктивних сил є техніко — технологічна, трудова (культура праці), наукова, інформаційна, організаційна культура. Культура основної продуктивної сили — людини — працівника означає гармонійне поєднання в ній фізичних, розумових та організаторських здібностей, високий рівень освіти та кваліфікації, наявність розвинених потреб у вільній і творчій праці, поліпшенні умов праці, постійному зростанні матеріальних, соціальних і духовних потреб тощо. Синтетичним вираженням Е.к. у межах господарського механізму є культура управлінської праці. Її складові — система відповідних знань різних наук (психології, права, економіки, соціології та ін.), світогляд, морально-етичні норми та їх дотримання, вміння володіти собою та ін. Рівень Е.к. залежить від типу економічної системи, якості життя, прогресу технологічного та суспільного способів виробництва. Своєю чергою, Е.к. активно впливає на них. Е.к. спирається на такі соціальні цінності, як справедливість, рівність, повага, престиж, солідарність, згода, злагода, порядок тощо.