Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Економічне стимулювання

Економічне стимулювання — система економічних спонукань та стимулів, мобілізації економічних інтересів, цілей, спрямованих на високоефективну працю різних суб'єктів, економне використання всіх ресурсів. У сучасній змішаній економіці повнокровно діють передусім мотиви власника, підприємця і найманого працівника. Мотив власника ґрунтується на отриманні доходів від власності: орендної плати, ренти, відсотків, дивідендів; мотив підприємця пов'язаний з отриманням нормального прибутку, його максимізацією; мотиви найманих працівників — з отриманням заробітної плати відповідно до вартості робочої сили, а частини з них — на привласнення дивідендів і відсотків від вкладів. Найоптимальнішим є поєднання праці, власності та підприємницької ініціативи. Істотне значення в Е.с. на індивідуальному рівні відіграє преміальна система. Важливе значення має Е.с. на рівні колективів підприємства та їх підрозділів. Важливу роль у формуванні дієвих стимулів відіграють грошово-кредитна, фінансова, регіональна, інвестиційна, податкова та інші форми економічної політики. Потужна система Е.с. повинна базуватися і на моральних стимулах до праці.