Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Зовнішні позики (іноземні)

Зовнішні позики (іноземні) — отримані від зарубіжних кредиторів або надані іноземним позичальникам суми валютних коштів або товарів та послуг на аналогічну суму на визначений термін, з приводу надання й отримання яких виникають міжнародні кредитні відносини (які є водночас відносинами економічної власності) між державами, міжнародними організаціями, банками, суб'єктами підприємницької діяльності. Після настання терміну сплати З.п. позичальник зобов'язаний повернути їх з відсотками (або без них). З.п. зараховуються до зовнішньої заборгованості країни. З.п. є також однією з форм експорту капіталу, що здійснюється з метою завоювання ринків збуту, дешевих джерел сировини і робочої сили, отримання високих прибутків та впливу на внутрішню і зовнішню політику країни — імпортера капіталу. З.п.також стимулюють експорт товарів і послуг, створюють надійний інвестиційний клімат, сприяють ліквідації стихійних лих і розширенню міжнародного співробітництва. За терміном З.п. поділяють на короткого 1 року), середньо - (1—5, іноді 7 років) і довготермінові (понад 7 років); за характером забезпечення — забезпечені і незабезпечені (бланкові). Залежно від способу кредитування розрізняють З.п. готівкою, акцептні кредити, депозитні сертифікати, синдиційовані (консорціальні) кредити, облігаційні та ін. Державні З.п. розміщують через недержавні банківські синдикати та консорціуми за певну комісійну винагороду, їх також безпосередньо надає одна держава іншій (у т.ч. державні кредитні організації — т.зв. З.п. безоблігаційні). Крім того, З.п. надають міжнародні економічні організації, фінансові установи певній країні на одно- та багатосторонній основі. Недержавні структури (великі комерційні банки, інші юридичні особи) надають З.п. у формі банківських та експортних кредитів. З точки зору речового змісту З.п. поділяють на продуктивні та непродуктивні. До перших відносять кредити для закупівлі устаткування, сировини, ліцензій, «ноу-хау» тощо, які сприяють розвитку економіки, до других — кредити для закупівлі зброї та утримання армії, погашення зовнішньої заборгованості та ін. Позики МВФ Україні переважно непродуктивні, кредити МБРР — продуктивні, але використовуються здебільшого непродуктивно.