Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Інфляційних очікувань концепція
Інфляційних очікувань концепція — сучасна концепція західних учених, згідно з якою зростання цін спричинене насамперед збільшенням грошової маси в обігу, прагненням населення передбачити можливе зростання цін і зумовлені цим дії (закупівля товарів «про запас» тощо). І.о.к. Ґрунтується на ідеї представників австрійської школи про роль суб'єктивних очікувань майбутніх благ у теорії капіталу; положенні шведського економіста К. Вікселя про вплив очікувань на розгортання кумулятивних процесів загального підвищення цін; тезі Дж. Кейнса про очікувану граничну ефективність капіталу як вирішального фактора зміни обсягів виробництва і про вплив на граничну ефективність капіталу очікуваних змін цін. При цьому в концепції «раціональних очікувань» інфляційні процеси розглядаються як типові і властиві сучасній економіці розвинених країн світу. Водночас вони не є свідченням порушень рівноваги системи, а означають лише недосконалість поширення та осмислення економічної інформації, помилок у поясненні сигналів, що виникають зі зміною цін. При цьому єдиним фактором загального підвищення цін є зростання грошової маси, що зближує І.о.к. з кількісною теорією грошей. Така модель неповно відображає розвиток економічної системи навіть за вільної конкуренції, але вона ще менш придатна для оцінки дій суб'єктів господарювання у сучасній економічній системі, що базується на пануванні групових монополій (олігополій), недосконалих форм конкуренції, активної цінової політики держави тощо. Інфляція на сучасному етапі має багатофакторний характер і пов'язана з диспропорціями, монополістичними тенденціями в економіці та іншими чинниками (див. Інфляція).
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.